В кінці XIX століття в Російській Імперії для обліку населення були розповсюджені «Посімейні списки» – документи, споріднені з ревізькою казкою. Вони були запроваджені в 1858 році, але більш активно їх почали використовувати після 1874 року, коли було запроваджено загальну військову повинність. Складали ці списки по товариствам (наприклад міщанському, селянському) та по віросповіданню (христиани, іудеї).
Радомисльський повіт, ревізька казка шляхти 1 розряду, 1834 рік
Ревизькі казки шляхти 1 розряду Радомисльського повіту 1834 року
Загальний алфавитний список прізвищ, вказані: номер, прізвище, ім’я, кількість членів родини чоловічої та жіночої статі, населений пункт.
(в справі порядковий номер вказаний червоним олівцем праворуч на сторінці)
Продовжувати читання Радомисльський повіт, ревізька казка шляхти 1 розряду, 1834 рік
Житомир, римо-католики, візитація семінарії 1870 року
Візитний опис Луцько-Житомирської Римо-Католицької Єпархіальної Семінарії. 31 Грудня 1870. 13 листів.
Продовжувати читання Житомир, римо-католики, візитація семінарії 1870 року
Таблиця відповідності польських та російських імен в XIX столітті
На межі XVIII-XIX століть, після третього разподілу Польщі, більша частина територій України, що раніше належали Річі Посполитої, ввішли до складу Російської Імперії. Основною мовою документації стала російська мова, хоча в першій третині XIX століття велика частина католицьких метрик та шляхетських документів все ще велися польською мовою або латиною.
Продовжувати читання Таблиця відповідності польських та російських імен в XIX столітті
Київ, місто, Київська область, Україна
Київ, губернське місто, Київська губернія:
Кодня, село, Житомирська область, Україна
Кодня, містечко, Волинська губернія, Житомирський повіт, Коднянська волость
Продовжувати читання Кодня, село, Житомирська область, Україна
Кодня, римо-католики, сповідна 1799 року
М. Кодня:
Список прихожан в Парафії Коденській Губернії Волинській Дієцезії Мінській під час сповіді Великодньої Дня 20 Квітня 1799 Року складений. [Мова – польська. В сповідній не вказані діти молодші 10 років, мабуть ті, котрі ще не приймали першу комунію.]
Продовжувати читання Кодня, римо-католики, сповідна 1799 року
Ямпіль – православна сповідна відомість 1798 року
Сповідні книги Радомисльського Повіту 1798 року
Л. 444 – м. Чорнобиля (Церква Св. Ілії)
Селище Ямпіль – Л. 458 зв. – 459:
Продовжувати читання Ямпіль – православна сповідна відомість 1798 року
Сім причин, чому треба вивчати свій родовід
«Ну і навіщо воно тобі треба?» – Це типове питання, яке мені задавали друзі та родичі, взнавши, що я шукаю свій родовід: «Краще живи, та радій життю». І далеко не завжди мені вдавалося пояснити їм свою мету та мотиви.
Продовжувати читання Сім причин, чому треба вивчати свій родовід
Забуяння – православна сповідна відомість 1864 року, дворяни та міщани
Село Забуяння, Київський повіт. Православна сповідна відомість 1864 року, дворяни та міщани.
Продовжувати читання Забуяння – православна сповідна відомість 1864 року, дворяни та міщани