Таблиця відповідності польських та російських імен в XIX столітті

На межі XVIII-XIX століть, після третього разподілу Польщі, більша частина територій України, що раніше належали Річі Посполитої, ввішли до складу Російської Імперії. Основною мовою документації стала російська мова, хоча в першій третині XIX століття велика частина католицьких метрик та шляхетських документів все ще велися польською мовою або латиною.

В цей перехідний період до документів (ревізькі казки 1790-х років, шляхетські справи) часто додавався переклад російською мовою. Загальноприйнятих правил транслітерації імен, мабуть, не існувало, тому кожний перекладач перекладав їх за власним розумінням.

Варіант перший (доволі рідкісний) – повна транслітерація імені без урахування звучання польською мовою. Приклад: Małgorzata = Малгоржата, Piotr = Пиотр.

Варіант другий – російська транскрипція звучання польського слова. Приклад: Małgorzata = Малгожата, Piotr = Пётр, Tomasz = Томаш, Jan = Ян.

Варіант третій – переклад імені, а іноді й прізвища російською мовою. Приклад: Tomasz = Фома, Jan = Иван, Strzelbicki = Стрельбицкий

Всі три варіанти могли вільно зустрічатися навіть в межах одного документу, що ускладнює ідентифікацію людини для дослідників свого родоводу. Також іноді в польських документах (особливо в греко-католицьких сповідних відомостях) зустрічається транслітерація українських імен латиницею, наприклад: Semen, Pałaszka, Odarka, що вносить додаткову плутанину.

Я виписала найбільш поширені переклади імен з ревізьких казок, перекладів шляхетських документів, польських та російських метрик. В таблиці не приведені імена, які мають однакове (або дуже близьке) звучання в польському та російському варіантах, наприклад: Антоній, Владислав, Феліціан, або Teressa = Тереза, Zachariasz = Захарий – їх і так можна зрозуміти. Приведені переважно чоловічі імена, їх жіночі версії будуть мати схожий переклад.

Подивитись інші варіанти відповідності імен в різних мовах можна тут і тут.

Задати своє питання та обговорити нетипові версії можна тут.